Поширені захворювання порожнини рота

Слизова оболонка рота являє собою своєрідну перграду в людському організмі, яка пов’язана з його внутрішніми системами і органами. І процеси патологічні майже у всіх випадках мають вигляд запалень..

Захворювання порожнини рота виникають зазвичай з найрізноманітніших причин: брак вітамінів в організмі або мікроелементів, травми, алергічна реакція, знижений загальний імунітет, незадовільний гігієнічний стан ротової порожнини і навіть наявність зубного каменю. Ми розповімо про найбільш поширених захворюваннях і їх лікуванні.

Захворювання порожнини рота: парадонтит

До цього захворювання (досить небезпечному) можуть привести: знижена резистентність організму, порушений обмін речовин, відсутність достатнього для організму кількості вітамінів і білків, нервово-соматичні захворювання у хворого.

Поганий догляд за ротовою порожниною, специфіка роботи і екологія - це ще кілька причин захворювання слизової оболонки порожнини рота - парадонтита. Крім цього, вживання м’якої їжі не дозволяє зубам самоочищатися.

Дана хвороба ротової порожнини може мати різні симптоми за ступенем тяжкості. Як правило, пацієнти страждають від хронічного пародонтиту, який виник внаслідок гінгівіту. У хворого спостерігається виділення крові з ясен і досить поганий запах з ротової порожнини;значне наростання зубного каменю. Якщо вчасно не зупинити хворобу, з’являється біль, розхитаність зубів і абсцедирование.

У разі загострення пародонтиту (та й будь-якого захворювання порожнини рота) звернення до фахівця просто необхідно! Якщо захворювання запущене, пацієнт повинен проходити консультації у лікаря-стоматолога та терапевта, ортопеда і хірурга. Обов’язково скрупульозне дотримання основних гігієнічних правил, що стосуються догляду за ротом.

Гінгівіт

Захворювання порожнини рота (гінгівіт і пародонтит) - являють собою запальний процес, який відбувається в яснах. Найбільш складні форми гінгівіту супроводжують різноманітних інфекцій, захворюваннями, пов’язаними зі шлунком, алергій та ендокринних проблем. У хронічній формі дане захворювання теж зустрічається, причому у людей зі зниженим імунітетом, які страждають проблемами травної системи, серцево-судинними захворюваннями, у яких спостерігаються гормональні порушення і хвороби крові. Негативні зовнішні природні фактори і несприятливі умови на виробництві (отруєння металами, свинцем і т. д.) теж стають причиною хвороби слизової оболонки порожнини рота.

Відчуття печіння, своєрідний запах з ротової порожнини а також кровоточивість ясен при вживанні твердої їжі або під час чищення зубів - це основні симптоми захворювання гінгівіт. Трохи рідше зустрічається гіпертрофічний вид даної хвороби.

Лікування гінгівіту є первинне усунення дратівливих чинників. Значну увагу слід приділяти гігієнічному догляду за ротовою порожниною, повноцінного харчування і зниження інтоксикації всього організму. Відмерлі тканини і осередки значного запалення видаляються. Крім цього призначаються антибактеріальні і знеболюючі препарати.

Дисбактеріоз порожнини рота

Певна мікрофлора потрібно для захисту слизової рота. Але часом трапляється так, що деякі види бактерій не можуть впоратися із зовнішнім впливом, що призводить до порушень в складі даних бактерій. Це і є дисбактеріоз. Дане захворювання може бути викликано застосуванням деяких видів антибіотиків (Фалиминт, фарингосепт і т. п.).

Для того щоб відновити рівень корисних бактерій в ротовій порожнині і для лікування інших хвороб слизової оболонки рота (гінгівіту, пародонтиту та т. п.) призначаються “біфідо” таблетки (жувальні). Але для того щоб лікування було більш ефективним, потрібно вплив не тільки на мікрофлору ротової порожнини, а й на певні фактори місцевого імунітету.

Залежно від стадії дисбактеріозу застосовуються різні варіанти лікування, ось деякі з них:

застосування імуномодулятора (суміш продуктів лізису штамів грибів і бактерій ротової порожнини) і жувальних таблеток

1-2 стадії. Полоскання рота антисептичними препаратами (протягом двох тижнів, в залежності від стану тканин слизової). Ванночки місцевого впливу (2 рази на добу протягом 3-х тижнів). На завершення - застосування препарату “Біфідумбактерин”.

3-4 стадія. Застосування таблеток “трихопол” (250 мг по три рази на добу протягом однієї або двох тижнів). Для місцевого впливу призначається прийом “Имудона” (8 табл. На протязі двадцяти п’яти днів) і для загального впливу “Лікопід” (1 мг один раз на добу протягом чотирнадцяти днів).



ЩЕ ПОЧИТАТИ