Чи чекає нас перехід на зимовий час?

Довгий час існував в нашій країні перехід на зимовий час багатьма сприймався лише як можливість поспати вранці ще одну годину. Звичайно, поки організм не звикне. Трохи важче для любителів поспати був зворотний перехід на час літній. Однак багатьох такий часовий зсув надовго вибиває з колії, а у людей з ослабленим імунітетом і зовсім зростає ризик захворювань. З кожним прожитим роком на звикання до нового режиму потрібно все більше днів. Все частіше останні роки можна було чути про те, що адаптація до нового часу двічі на рік дається непросто. І якщо сільський житель живе в більшій згоді з біологічним годинником, то міський офісний трудівник після кожного переведення стрілок ще не один тиждень скаржиться на розбитість і погіршення стану здоров’я (багатогодинні перельоти зі зміною декількох часових поясів при цьому нібито не береться до уваги). Спробуємо розібратися, чи обґрунтовані такі скарги, коли і навіщо було скасовано перехід на зимовий час, і чи повернуть його знову.

Ідеї ​​про те, як можна “обдурити” природу і більш ефективно використовувати світловий день, існували ще в Стародавньому Римі. Економити час та свічки пропонував і Бенджамін Франклін. За офіційною версією стрілки годинника на літній час і назад почали переводити німці в період Першої світової війни, що було пов’язано з бажанням подовжити світловий день для ведення бойових дій. Уже в мирний час подібний досвід переймали й інші країни Європи; в США така спроба в ті роки була зроблена лише одного разу, але пізніше і Америка перейшла на подібну практику. Весняний зрушення часу на годину був закріплений спеціальним декретом в Радянському Союзі і проіснував до 1930 р.. Потім був здійснений зворотний перехід на зимовий час, і до 1981 р стрілки більше не переводилися.

Чи вигідна така зміна часових поясів? Незважаючи на всі запевнення енергетиків про її доцільність останнім часом вивчається вплив такого зсуву на здоров’я людини і можливі економічні втрати через погіршення самопочуття людей. Майже 100 років тому ще німецькі селяни заперечували проти “ігор” з біологічним годинником, які безпосередньо позначалися на врожаї і здоров’я худоби. Навіть тоді і без досліджень було зрозуміло, що обдурити природу без втрат навряд чи вийде.

Коли в 2011 р була здійснена скасування переходу на зимовий час, заговорили про те, що саме воно, а не літній, є біологічно більш “правильним”. Раптово противники усілякого переведення стрілок відчули різницю. На думку багатьох, остаточний перехід на зимовий час сприяв би кращому самопочуттю восени. Було проведено статистичний опитування, яке показало, що приблизно третина населення Росії виступає за повернення до астрономічного, тобто зимового часу, і навіть є відповідний законопроект. Ще третина опитаних заперечує проти подібної ініціативи, стільки ж і тих, хто з думкою не визначився.

Слідом за Росією на постійний літній час перейшли і деякі сусідні держави, зокрема, Білорусь і Україна. Багато сусідів по СНД і країни Балтії стрілки не переводять взагалі. У більшості ж країн Європи традиція переведення годинників зберігається. Поступово ми звикаємо до того, що різниця в часі з іншими державами тепер непостійна. Однак особливо уважним варто бути тому, що планує поїздки за кордон, оскільки переведення часу на зимовий в інших країнах може змінити звичну різницю часових поясів.

Як би там не було, незважаючи на всі розмови повернення до зимового часу в найближчим часом не передбачається. Уряд РФ такої можливості не виключає, але за станом на осінь 2012 року ніяких змін не намічається, і питання залишається відкритим.



ЩЕ ПОЧИТАТИ