Сплата ПДВ

Сплата ПДВ або податку на додану вартість має на увазі перерахування певного відсотка від вартості товару до державного бюджету. Цей податок відноситься до непрямих видів, тобто включається в ціну товару, а значить, по суті, платником податків стає покупець продукції.

Обов’язок виплачувати податкові суми покладається на всі юридичні особи, в тій чи іншій мірі займаються комерційною діяльністю з метою подальшого отримання прибутку. Однак особливий інтерес представляє сплата ПДВ при УСН. Спрощена система оподаткування передбачає заміну декількох видів обов’язкових внесків до бюджету єдиної процентною ставкою. Крім того, далеко не всі підприємства повинні виплачувати ПДВ. Згідно з правилами ССО, відбитим в Податковому кодексі, він стягується в разі, коли:

  • Покупцям виставляється рахунок-фактура;

  • Імпортуються товари (при перевезенні їх через митницю);

  • Є підписана угода про надання права довірчого управління або договір товариства простого виду.

Також за рішенням податкової служби обов’язковий внесок до скарбниці держави здійснюється в разі:

  • Покупки продукції або наданні послуг іноземними фірмами;

  • Збуту готової продукції іноземного походження через посередників;

  • Оренди будівель і споруд, що входять до складу державного майна, причому вони можуть перебувати в розпорядженні муніципальних органів влади.

Серед останніх є компанії, які називають податковими агентами. До них можна віднести підприємства і організації, які отримали особливі повноваження. Як приклад можна привести Всеросійський фонд федерального майна.

Отже, сплата ПДВ здійснюється при пред’явленні рахунку-фактури з точним зазначенням податкової суми. При цьому розрахунок розміру податку здійснюється не самим платником податків, а особою, що пред’являє рахунок. Варто зазначити, що фірми, які обрали спрощену систему оподаткування, хоч і сплачують податок на додану вартість в обов’язковому порядку, але безпосередніми платниками податків їх назвати не можна. Саме тому вони не отримують відрахувань. Більш того, податкова служба дуже ревно ставиться до осіб, які купують продукцію або користуються послугами за рахунком-фактурою. В даному випадку ретельно перевіряється, чи здійснювалася попередня сплата ПДВ постачальником. В іншому випадку набувачі товарів позбавляються права скористатися вирахуванням у розмірі ПДВ.

Єдиним винятком із загального положення виступають ті компанії, які займаються реалізацією продукції, придбаної у іншої особи, тобто, по суті, здійснюють посередницьку діяльність. Тоді рахунок пред’являється, але податок не стягується. І це не дивно, адже в даній ситуації стягнення провадиться з виробника товару, а нараховувати один і той же податок двічі не можна.

Згідно з чинним законодавством, сплата ПДВ при спрощеній системі обов’язкова і в разі ввезення імпортного товару в країну. Базою для розрахунку розміру податку вважається ціна товару за ринковою вартістю і до неї додається сума мита або акцизного внеску, якщо продукт відноситься до списку підакцизних товарів. Якщо говорити про договори довірчого управління, то обов’язковим платником податків стає особа, яка отримала право розпоряджатися власністю. До того ж воно може повноправно розраховувати на відрахування, передбачені нормами ст. 174 Податкового кодексу.

Сплата ПДВ є обов’язковою, тому будь-яке ігнорування вимог закону чревате наслідками. За несплату або несвоєчасне внесок може послідувати не тільки штраф або пеня, а й наступити інша міра відповідальності.



ЩЕ ПОЧИТАТИ